Проектно – технологічна діяльність на уроках трудового навчання.

Проектно – технологічна діяльність на уроках                   трудового навчання.

Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен володіти певними якостями:

·        гнучко адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях;

·        самостійно та критично мислити;

·        уміти бачити та формувати проблему (в особистому та професійному плані), знаходити шляхи раціонального її вирішення;

·        усвідомлювати, де і яким чином здобуті знання можуть бути використані в оточуючій його дійсності;

·        бути здатним генерувати нові ідеї, творчо мислити;

·        грамотно працювати з інформацією (вміти збирати потрібні факти, аналізувати їх, висувати гіпотези вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, зіставлення з аналогічними або альтернативними варіантами розв’язання, встановлювати статистичні закономірності, робити аргументовані висновки, використовувати їх для вирішення проблем);

·        бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти працювати в колективі, у різних галузях, різних ситуаціях, легко запобігати та вміти виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;

·        вміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності, інтелекту,             культурного рівня.

     Оскільки трудове навчання тісно пов’язане з життям, з вивченням основ наук у школі і виробництвом, з потребами вдосконалення різних виробів та техніки у різних галузях, що полегшує працю людини, підвищує її продуктивність, то саме використання методу творчих проектів створює найкращі умови для розвитку творчої активності школярів . 

 Метод проектів привчає дитину до самостійної практичної роботи. Він дозволяє активно розвивати в учнів основні види мислення, творчі здібності, прагнення самому створити, усвідомити себе творцем при роботі з «неслухняними інструментами», «розумними конструкціями», «технологічними системами» та ін. В учнів виробляється і закріплюється звичка до аналізу споживчих, економічних, екологічних і технологічних ситуацій, здатність оцінювати ідеї, виходячи з реальних потреб, матеріальних можливостей і умінь, вибирати найбільший технологічний, економічний спосіб виготовлення об’єкта проектування, який відповідав би вимогам дизайну. Усе це дозволяє зробити висновок про те, що проектно-технологічна діяльність дозволяє здійснити перехід від «школи пам’яті» до «школи мислення».У першому випадку опора робиться головним чином на процеси сприйняття, уваги, запам’ятовування, у другому – враховується роль мислення, головною працею учнів стає «мислення».

Створюючи проект, необхідно чітко визначити й довести до кожного учня мету проекту, критерії оцінювання, джерела знань, складові частини проектної папки, дату виставлення «контрольних» оцінок за технологічну операцію та дату презентації. Якщо проект колективний (груповий), то перш за все необхідно вільно, не насаджуючи своєї думки, розділити клас на групи. Групи формуються за місцем проживання, уподобаннями, звичками.... Проектна робота учнів у складі малих груп, на відміну від фронтальної та індивідуальної, не ізолює учнів один від одного, а навпаки, дозволяє реалізувати природне прагнення до спілкування, взаємодопомоги, співпраці, до активного засвоєння навчального матеріалу.Особливістю проектної роботи школярів у малих групах є можливість учитись не лише з підручників і від учителів, а й один від одного. Адже під час групової роботи активізується діяльність усіх без винятку її виконавців і відзначається вища якість знань, ніж при фронтальній формі організації навчання. Це пояснюється тим, що прагнення кожного члена групи не підвести товаришів, виглядати не гірше за них, зберегти відповідний статус у групі, утриматись у ній, не втратити друзів концентрують увагу учня на виконанні спільного завдання, стимулюють його працездатність. Спільні дії позитивно впливають не лише на обсяг, а й на якість роботи. Створюється доброзичлива атмосфера дружнього спілкування, де кожен почувається комфортно серед друзів.

Група, у залежності від класу, налічує 3-4 особи з чітко виписаними та доведеними ролями. По мірі виконання проекту вчитель має можливість фіксувати контрольні точки проекту, інакше кажучи, виставляти поточні оцінки, що стимулює працю кожного виконавця проекту. Ролі вибираються також вільно.

Учень 1

Контролює виконання пояснювальної записки (проектної папки) та відповідає за пошук, підбір відповідного виробу та його креслення. Креслення виконується самостійно або відшуковується:

Від дизайнера залежать теоретичний старт проекту та успіх у цілому. Чіткий опис технологічного процесу, можливість альтернативного вибору виробу, наявність фотографій та креслень полегшують свідомий вибір і виконання проекту учасниками групи. Роботу координує вчитель.

Учень 2

Відповідає за підбір матеріалів і виготовлення виробу. Необхідно визначитись, які матеріли та інструменти надасть шкільна майстерня, чим допоможуть батьки, що потрібно закупити. У своїй практиці я не обмежую виготовлення виробу лише у шкільній майстерні. І це не лише тому, що у школі відсутня відповідна інструментальна база, а тому, що залучення до проекту батьків, товаришів, іноді родичів сприяє поліпшенню взаємовідносин між ними, «Дні тата», де батько із сином у суботу мають можливість спільно попрацювати над вибраним проектом.

 Виставлення контрольних технологічних оцінок унеможливлює здачу чужого або магазинного виробу.

Учень 3

Відповідає за презентацію (публікацію). Виконує рекламний проспект від руки або на ПК. Можливе виконання презентації на ПК. Від учня, його презентабельності залежить успіх у рейтинговому оцінюванні серед учнів паралелі.

Учень 4 Відповідає за ведення хронології та залікового листа. Він координує роботу групи та вчителя.Кожний учень, відповідно до його ролі у групі, виготовляє бейджик. Цей символічний знак дає можливість учителю швидко (особливо на першому етапі проекту) орієнтуватись у групі та координувати роботу кожного виконавця.

Захист творчого проекту

    Про дату захисту проектів повідомляється заздалегідь, бажано в день отримання проектного завдання

    На захист кожний учень готує пояснювальну записку (проектну папку), виріб і заліковий лист із поточними оцінками. У випадку виконання проекту групою учнів пояснювальну записку готує дизайнер, виріб - майстер, захист проекту та рекламний проспект - рекламний агент, хронологію та заліковий лист - адміністратор.

    Пояснювальна записка повинна бути акуратно оформлена, написана гарним почерком або надрукована з допомогою ПК на одній стороні аркуша паперу форматом А4 (210ґ297 мм). Вона обов'язково повинна вміщувати такі розділи: «Обґрунтування теми проекту», «Конструкція виробу», «Технологія виготовлення», «Економічне обґрунтування проекту», «Використана література». За рішенням учителя записка може бути доповнена розділами «Технічний опис», «Рекламний проспект» та інші.

    На титульному листі пояснювальної записки пишуться назва проекту, прізвище та ім'я учня й учителя, школа, клас, рік виконання роботи. У випадку виконання проекту групою вказуються прізвища та ім'я кожного учня групи та їх ролі.

На першому аркуші записуються назви розділів з указаними номерами сторінок. Сторінки повинні бути пронумеровані та скріплені.

Захист роботи відбувається перед спеціальною експертною комісією, яка складається із 3-4-х осіб (або однокласників, або учнів інших класів). Для виступу кожному учневі дається 5-7 хвилин. Після виступу присутні можуть ставити йому запитання, висловлювати свою думку. Запитання й пояснення повинні бути по суті проектної роботи. Від учня, який захищає свою роботу, повинні бути отримані всі пояснення зі змісту, оформлення та виконання роботи, аргументовані посилання на джерела інформації.

Підсумкова оцінка - рейтингова, яка включає самооцінку, середню колективну оцінку експертів та оцінку вчителя.

Кожна складова рейтингової оцінки враховує оцінки за поточну роботу, за виріб, за пояснювальну записку та захист проекту.

План виступу на захисті

1. Мета проекту:

·         аргументування вибору теми;

·         собівартість виробу;

·         обґрунтування потреби.

2. Розв'язувані задачі

·         конструктивні:

·         відповідність конструкції призначенню виробу;

·         міцність і надійність виробу;

·         вага, розподілення маси;

·         зручність у користуванні;

• технологічні:

·         витрати матеріалів, їх дефіцитність і довговічність;

·         стандартність технології, необхідне обладнання;

·         складність та обсяг виконаних робіт;

• екологічні:

·         незабрудненість навколишнього середовища при виробництві;

·         можливість використання відходів виробництва;

• естетичні:

·         оригінальність форми;

·         декоративність;

·         кольорове рішення;

·         економічні та маркетингові:

·         можливість масового виробництва та реалізації.

Загальна оцінка є середньоарифметичною чотирьох оцінок:

1. за поточну роботу;

2. за виріб;

3. за пояснювальну записку (проектну папку);

4. за захист проекту.

     При оцінюванні поточної роботи враховуються правильність виконання прийомів і способів роботи, раціональність виконання праці та організації робочого місця, економне використання матеріалів, електроенергії, дотримання правил техніки безпеки, добросовісність виконання роботи, упровадження самоконтролю.

    При оцінюванні виробу враховуються практична спрямованість проекту, якість, оригінальність і закінченість виробу, його естетичне оформлення, виконання завдання з ефектами новизни, економічна ефективність проекту, можливість його більш широкого використання, рівень творчості та ступінь самодіяльності учнів.

     При оцінюванні пояснювальної записки слід звернути увагу на повноту розкриття теми завдання, оформлення, рубриціювання, чіткість, акуратність, правильність та якість виконання графічних завдань - схем, креслень.

    При оцінюванні захисту творчого проекту враховуються аргументованість вибору теми, якість доповіді (композиція, повнота представлення роботи, аргументованість висновків), якість відповідей на запитання (повнота, аргументованість, переконливість), ділові та вольові якості виступаючого (відповідальне ставлення, прагнення досягнення високих результатів, можливість працювати з перевантаженням)

  Критеріями оцінювання творчого проекту, які враховують оцінку за виріб і пояснювальну записку, можуть бути такі:

- Оцінки 10, 11, 12 виставляються, якщо вимоги до пояснювальної записки повністю дотримані. Вона складена в повному обсязі, чітко, акуратно. Виріб виготовлений технічно грамотно з дотриманням стандартів, відповідає естетичним вимогам. Якщо це виріб декоративно-прикладної творчості, то тема роботи повинна бути цікавою, до неї потрібно внести свою індивідуальність, свій творчий потенціал. Робота планувалась учнями самостійно, вирішувалися задачі творчого характеру з елементами новизни. Робота має високу економічну оцінку, можливість широкого застосування. Роботу або отримані результати дослідження можна використати як посібник на уроках праці чи на інших уроках.

- Оцінки 7, 8, 9 виставляються, якщо пояснювальна записка має невеликі відхилення від рекомендацій. Виріб виготовлений технічно грамотно з дотриманням стандартів, відповідає естетичним вимогам. Якщо це виріб декоративно-прикладної творчості, то він виготовлений акуратно, добротно, але не має в собі виняткової новизни. Робота планувалась із несуттєвою допомогою вчителя, в учня спостерігається нестійкий потяг вирішувати задачі творчого характеру. Проект має хорошу економічну оцінку, можливість індивідуального застосування.

- Оцінки 4, 5, 6 виставляються, якщо пояснювальна записка виконана з відхиленнями від вимог, не дуже акуратно. Є зауваження до виготовлення виробу у плані його естетичного змісту, недотримання технології виготовлення, матеріалу, форми. Планування роботи за допомогою вчителя, ситуаційний (нестійкий) інтерес учня до техніки.

Більш низька оцінка за проект не виставляється. Він потребує переробки або доробки.

Оцінювання результатів творчості завжди драматичне та суперечливе. У всякому разі, не треба абсолютизувати його правильність. Ближче до об'єктивної буде рейтингова оцінка, яка включає самооцінку, середню колективну оцінку експертів та оцінку вчителя

Оскільки саме метод проектів лежить в основі розвивального навчання освітньої галузі «Технологія», то хочеться зупинитись на чотирьох підводних каменях, які необхідно оминати при використанні проектів у процесі навчання:

·        Спрощення й банальне трактування проекту в якості деякого алгоритму, який автоматично веде до розвитку творчої особистості, бо сама по собі реалізація проектів на уроках праці, особливо якщо це проходить «строєм», не вирішує проблем розвитку творчого мислення, не створює мотивацію до навчання, не прищеплює навичок самоосвіти, саморозвитку та самоаналізу.

·        Догматизму, який може проявитися в тому, що метод проектів буде розглядатись у якості єдиного засобу навчання, що неправильно, бо залишається необхідним саме індивідуальний підхід, урахування місцевих, а часто і національних особливостей (усе це може і повинно бути включено до проекту), і тільки міцна методична підготовка вчителів дозволить розширити перспективу і дати результативність проектного методу.

·        Вузького «технологоцентризму», який не враховує необхідності проведення міждисциплінарних проектів, де цінності, які заслуговують поширення, виховуються у процесі вивчення різних предметів, і врахування цього веде до використання міжпредметних зв'язків з іншими навчальними дисциплінами, усвідомленню того, що в реальному житті планетарний характер усе більше набувають саме такі синтетичні проблеми, як глобалізація економіки, регулювання міграційних потоків, досягнення екологічної рівноваги.

·        Перебільшеного оптимізму, який враховує виключно нові позитивні можливості, які відкриває метод проектів, бо в цьому випадку існує небезпека зниження відчуття відповідальності перед однокласниками: при неправильній методиці проведення занять і використання виключно індивідуальних проектів може розвинутись індивідуалізм, тому необхідно порівну приділяти увагу і колективним проектам.

      Результативність впровадження в освітній процес проектно-технологічної діяльності значною мірою визначається певними організаційно-методичними умовами. Адже особливістю проектно-технологічної діяльності є те, що учень повинен виявити та вивчити проблему, зібрати і проаналізувати необхідну інформацію, розробити ескіз власного виробу, виготовити його і привселюдно захистити свій проект, тобто організувати свою практичну діяльність у всій проектно-технологічній послідовності – пройти всі етапи: від ідеї до її втілення та реалізації в моделі, виробі.

Проблема ефективної організації проектно-технологічної діяльності досить складна і вимагає вирішення низки організаційних проблем як учнем, так і організаційно-методичних питань вчителем трудового навчання.

Здійснений аналіз психолого-педагогічної і методичної літератури, вивчення досвіду вчителів-практиків та власний педагогічний досвід дав нам можливість дійти до висновку, що успішним процес проектно-технологічної діяльності буде, якщо враховуватимуться наступні організаційно-методичні умови:

·         забезпечуватиметься відповідна теоретична, практична і методична підготовка вчителя трудового навчання до організації проектно-технологічної діяльності;

·         здійснюватиметься перспективне і поточне планування проектно-технологічної діяльності;

·         учні оволодіють основними етапами проектно-технологічної діяльності;

·         створюватиметься банк ідей та інформації про об’єкти проектування;

·         кожному учневі буде забезпечений вільний вибір об’єктів проектування та режим технологічної діяльності;

·         вчитель постійно стимулюватиме проектно-технологічну діяльність учнів;

·         буде постійно здійснюватися нормування на виготовлення об’єктів проектування;

·         вчитель реалізовуватиме особистісно орієнтований підхід на уроках трудового навчання під час виконання творчих проектів;

·         забезпечуватиметься розвиток творчого потенціалу учнів під час виконання проектів;

·         органічно поєднуватиметься урочна та позаурочна навчально-трудова діяльність учнів з проектування і виготовлення виробів;

·         органічно поєднуватиметься індивідуальна, парна та групова форми виконання творчих проектів;

·         здійснюватиметься формування в учнів навичок самостійної діяльності.

Діяльність суб’єктів проектно-технологічного навчання (вчителя й учнів) здійснюється у такій послідовності: аналіз вихідної позиції та визначення мети і завдань навчання; планування роботи, добір змісту і засобів досягнення мети; виконання необхідних операцій, організація роботи, контроль, корекція; аналіз і оцінка результатів навчання. Такою ж є структура  діяльності викладання і діяльності учіння.

Проектно-технологічна діяльність базується на гнучкій організації процесу навчання учнів. У результаті проектно-технологічної діяльності повніше забезпечуються сучасні вимоги до розвитку особистості учня, враховуються їх індивідуальні інтереси і здібності, виконуються та засвоюються ними не тільки конкретні трудові дії, але й у системі вирішуються різноманітні конструкторсько-технологічні, художньо-конструкторські, дослідницькі та технічні задачі.

Проектна діяльність виховує відповідальність, гордість за результати праці, розвиває ініціативу школярів, привчає їх до планування роботи, учить спостерігати і перевіряти себе в ході її виконання, розвиває енергію, наполегливість у досягненні мети, привчає до самостійності.

Не знаючи організаційно-методичних умов, що розкривалися вище, не володіючи достатньо вільно дослідницькими, проблемними, пошуковими методами, вмінням вести статистичну обробку даних, не знаючи певних методів різних видів творчої діяльності, важко говорити про можливість успішної організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання .