Створення ситуації успіху на уроках трудового навчання.

Створення ситуації успіху на уроках трудового навчання.

                                               (виступ на педраді 03.11.2016р.)

    Ситуація успіху— суб’єктивна та індивідуальна. Її переживає як учень слабкої успішності, так і учень високої продуктивної діяльності, як мудрий, досвідчений педагог, так і молодий фахівець.

     З педагогічної точки зору ситуація успіху – це таке цілеспрямоване, організоване поєднання умов, за яких створюється можливість досягти значних результатів у діяльності як окремо взятої особистості, так і колективу в цілому. Це результат продуманої та підготовленої стратегії і тактики вчителя, сім’ї

Ситуація успіху— це суб’єктивне переживання людиною особистісних досягнень у житті. Тут маємо на увазі не продукцію масштабу світової культури, а конкретні досягнення особистості, які щодня здійснюються на уроці.

Створення ситуації успіху на уроці

·        Перша обов’язкова умова— атмосфера доброзичливості в класі впродовж усього уроку. (Складові доброзичливості: усмішка, добрий погляд, увага одне до одного, інтерес до кожного, привітність, м’які жести.)

·        Друга умова— «авансування» дітей перед тим, як вони розпочнуть виконувати завдання. Авансувати успіх означає повідомити про позитивні результати до того, як їх буде отримано. Ця операція збільшує міру впевненості в собі дитини, підвищує її активність і свободу. (Прийом персональної винятковості; підставою є будь-яке достоїнство школяра, що відповідає пропонованому виду діяльності: фізична сила, чіткість мислення, оригінальність сприйняття, гарна пам’ять, кмітливість тощо.)

·        Ключовий момент— висока мотивація пропонованих дій: «В ім’я чого? Заради чого? Навіщо?» Мотив— найсильніший механізм.

·        Реальна допомога в просуванні до успіху— прихована інструкція діяльності, що надається суб’єкту для ініціювання розумового образу майбутньої діяльності та шляху її здійснення.

·        Нетривалий експресивний вплив— педагогічне навіювання, зібране в яскравий фокус («До справи! Розпочинаймо!»).

·        Педагогічна підтримка в процесі виконання роботи (короткі репліки або мімічні жести).

·        Оцінювання: оцінку не визначають загалом, не подають «згори», вона розставляє акценти на деталях виконаної роботи.

Існує чимало способів підтримати учня під час виконання завдань на уроці. Ця підтримка потрібна постійно. І це має бути чимось більшим, ніж кілька фраз, які весь час повторюються: «добре», «дуже добре» і«відмінно». Щирість, творчість і розмаїтість— сильне знаряддя в побудові самоповаги дитини.

Принцип навчання й виховання успіхом є одним із факторів розвитку особистості школяра. Цей принцип сприяє формуванню позитивного ставлення до навчання, школи, праці, тобто сприяє ефективності навчання. Кожен учитель має взяти за основу запропонований алгоритм створення ситуації успіху на уроці.

 Для вчителя важливо розуміти внутрішній світ дитини, поважати його переживання. Впливаючи на вихованця, вчитель може говорити дитині правду, хай і гірку. Проте як тільки учень відчує, що вчитель цікавиться його емоційним станом, прагне зрозуміти його і допомогти, то прийме зауваження педагога, довірить йому свою долю. І тоді на плечі вчителя ляже ще більша відповідальність за наслідки своїх педагогічних дій.

Технологія «Створення ситуації успіху» виробляє найціннішу людську якість – стійкість у боротьбі з труднощами.

·        Якомога більше хвалити учня, якомога менше критикувати;

·        Хвалити особистість, критикувати – окремі дії, рішення;

·        Хвалити привселюдно (при позитивному морально-психологічному кліматі в колективі), критикувати – наодинці.

У спілкуванні може використовуватися не повна форма «Я-повідомлення», а скорочена («Мені хотілося б, щоб ми домовилися про те ...»,« Коли я бачу ..., у мене по спині мурашки бігають »).

·        Трансформація Ти повідомлень в Я повідомлення:

·        Ти не готовий до уроку – Я знаю ти можеш готуватися до уроків краще…

·        Ти нічого не вивчив – Я бачу ти недовчив, але наступного разу…

·        Ти грубіяниш – Я знаю ти можеш бути ввічливим…

·        Ти нікчема – Я вірю в тебе…

·        Ти мене втомив - Я втомився, був поганий день.

·        Ти нічого не знаєш - Я не бачу твоїх знань по темі.

·        Ти не запам’ятовуєш - Я готовий тобі повторити ще раз.

·        Ти не здатний вивчити цей предмет - Я бачу, що тобі важко дається цей предмет….

·        Ти зриваєш уроки - Я готувалась для всіх, шкода що мені не дають провести урок…..

·        Ти погано поводишся - Я хочу зрозуміти, чому ти так себе ведеш…

·        Ти не охайний - Я бачила тебе в гарному одязі, тобі личить…..

«Ти можеш!» - Повинен нагадувати вчитель учню.
«Він може!» - Повинен нагадувати колектив.
«Я можу!» - повинен повірити в себе учень.

Ситуація успіху дарує атмосферу приязні та взаємодопомоги, впевненості і захищеності. Учитель повинен створити джерело внутрішніх сил дитини, джерело, яке дає енергію для подолання труднощів і формування бажання вчитися.

Створення ситуації успіху має певний алгоритм.

·        Зняття страху. Допомагає перебороти невпевненість у власних силах. (Люди вчаться на своїх помилках і знаходять інші шляхи вирішення проблем).

·        Авансування успішного результату. Допомагає вчителю висловити тверду переконаність у тому, що його учень обов’язково впорається з поставленим завданням. Це, в свою чергу, переконує дитину у своїх силах і можливостях. (У тебе обов’язково вийде; я навіть не сумніваюсь у позитивному результаті.)

·        Прихований інструктаж дитини про способи і форми здійснення діяльності. Допомагає дитині уникнути поразки. Досягається шляхом побажання. (Можливо краще почати з…; виконуючи роботу не забудьте про…)

·        Внесення мотиву. Показує дитині заради чого, кого здійснюється ця діяльність, кому буде добре після виконання. (Без твоєї допомоги твоїм друзям не впоратись…).

·        Персональна винятковість. Визначає важливість зусиль дитини в діяльності, що здійснюється. (Тільки ти міг би…; тільки тобі й можу доручити…)

·        Мобілізація активності або педагогічне виконання. Спонукає до виконання конкретних дій. (Ми дуже хочемо розпочати роботу…).  

·        Висока оцінка деталі. Допомагає емоційно пережити не результат в цілому, а якоїсь окремої деталі. (Найбільше мені сподобалось у твоїй роботі…; найбільше тобі вдалося…).

У своїй практичній діяльності доводжу, що створена на уроці ситуація успіху:

·         змінює в позитивний бік стиль життя дитини;

·        стає точкою відліку для змін у взаєминах з оточуючими;

·         дає поштовх для дальшого руху вгору сходинками розвитку особистості;

·         підвищує життєву стійкість, здатність до протидії;

·         загартовує характер;

·          відкриває приховані можливості особистості;

·         стимулює інтерес до навчального процесу;

·         надихає до творчої праці;

·         розвиває пізнавальні здібності;

·         допомагає особистості пізнати себе, самовизначитись та самореалізуватись;

·         впливає на результативність;

Завдання вчителя полягає в тому, щоб видалити зі змісту, засобів, форм і методів навчання все, що заважає кожному школяреві пережити почуття успіху; озброїти учнів засобами досягнення успіху в різних шкільних ситуаціях.

          Я зрозуміла, що в основі педагогічної технології «Створення ситуації успіху» лежить особистісно орієнтований підхід до процесу навчання та виховання. Тому, ретельно готуючись до уроків, враховую не тільки своєрідність кожного класного колективу, але  й психологію, вікові  особливості, потенційні  можливості  кожного  учня, знаходжу і стараюсь реалізувати на уроках такі методичні прийоми, які дають учням відчуття самостійності і творчої участі в процесі вивчення предмета. Намагаюся зробити кожен урок особливим, не схожим на попередній. Усе залежить від особистості вчителя, рівня його майстерності.

У процесі пошуків шляхів створення ситуації успіху переконалася, що використання  інноваційних технологій на уроках набагато збільшує пізнавальну активність та самостійність учнів, мотивує  потребу  самовдосконалення. Елементи інноваційних технологій використовую на кожному уроці, бо вважаю, що це справа потрібна, цікава і перспективна. Моїй учням подобається працювати в експертних та перехресних групах, у парах, проявляючи себе в таких видах діяльності, як інтелектуальна розминка, інформаційний пропуск, інтерв’ювання, «Редакційний кошик», «Коло ідей», «Мікрофон», «Дерево рішень», «Займи позицію»…

Дають позитивні результати для створення ситуації успіху уроки узагальнення й систематизації знань. Їх особливість полягає в тому, що учні не тільки оперують уже відомими поняттями (правилами), фактами, але відкривають для себе нові зв’язки між ними, системність мовних одиниць. Ситуація успіху забезпечується також і тим, що учні протягом уроку мають можливість самі обирати завдання, оцінювати себе за листами контролю, звертатися до вчителя як до консультанта.

Щоб зацікавити дітей володіти різними розумовими операціями на таких уроках, використовую нестандартні форми їх проведення. Це уроки-творчі звіти, уроки-аукціони, уроки-програми передач, уроки-практикуми, уроки-ярмарки, уроки-подорожі, уроки-КВК, уроки-дослідження та інші.

Аналіз результативності. Після спостережень за навчальним процесом я отримала результати.

Таким чином, за результатами спостережень можу зробити висновок:

1.     Створення ситуації успіху сприяє зростанню активності учнів  на уроці, що робить навчання особистісно орієнтованим; з’являється інтерес до предмета.

2.     Розвиваються вміння аргументувати свою думку, аналізувати мовні явища та художній твір, висловлюватись логічно і зв’язно, вдосконалюються мовленнєві й читацькі вміння та навички.

3.     Учні вчаться використовувати різноманітну довідкову літературу.

4.     Активізується участь школярів у різних конкурсах

5.     З’являється впевненість під час виступів, захисту проектів.

Але найважливішим показником результативності роботи, на мою думку, є використання учнями власного потенціалу в житті, бо «покликання допомагає визволити в собі людину – але треба ще, аби людина могла дати волю своєму покликанню» (А. де Сент-Екзюпері).

Спроба узагальнити матеріал педагогічної технології «Створення ситуації успіху» дозволяє зробити висновок, що ця проблема зоорієнтована на формування успішного випускника школи.

    У своїй діяльності А. С. Макаренко висунув і розробляв ідею "завтрашньої радості".

 В. О. Сухомлинський розвинув цю ідею у створеній ним "Школі радощів".       

Значний вклад у розвиток педагогічної технології "Створення ситуації успіху" вніс С. Френе.

 Г. Цукерман вважає, що створення ситуації успіху призводить до співпраці вчителів та учнів.

 На такій же позиції стоїть доктор педагогічних наук І. Харламов, який зазначає, що сформувати потяг учня до навчання можливо лише доброзичливими відносинами між учителем та учнем, що ґрунтуються на повазі та вимогливості; а дати дитині можливість почуватись упевнено, укріпити відчуття власної гідності  допоможе ситуація успіху.